Новини

Скорботна пам’ть України

Горить свіча, і випікає серце її вогонь.

І серце скапує сльозами у пригорщі долонь...

Нема від серця сліду — тільки світло —

Яскраве й тепле, наче подих свічки...

Горить свіча... а, може, то Душа?..

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року. З давніх-давен на світі існують добро і зло, щирість і заздрість, любов і ненависть. Століттями вони супроводжували людство у своєму розвитку. Та в історії світу траплялись моменти, коли зло, заздрість і ненависть об’єднувалися, оберталися трагедіями для людей. Чи не найбільшою трагедією в історії українського народу був штучний голод 1932-33 років. Влаштований тоталітарною владою, цей голод забрав життя мільйонів українців, травмував тих, хто вижив.

 Для вшанування жертв голодоморів в Україні відбувся екскурс в історію «Скорботна пам’ть України» для учнів 6-10 класів.

На заході школярі висвітлили причини голодомору, механізм здійснення та жахливі наслідки. Всіх загиблих вшанували хвилиною мовчання та запалили свічку пам’яті. Особливо схвилювала присутніх «Остання молитва» у виконанні учня 6 класу Онищенка Володимира.