Про школу


    З історії школи

1860 р.відкрито церковно-приходську школу при уніатській церкві.

1906 р.збудовано земську школу - червону, як її називали в селі, бо була з червоної цегли і пофарбована в червоний колір. Спочатку було 2 класи, а згодом 5 і 5 вчителів. Завідував школою Мушенко Я.Т. (родом із села Краснопілки). Піп Порізбіновський викладав закон Божий. Викладання велося російською мовою.

1907 р. -  навколо земської школи висаджено берести; учень Антон Максимець посадив дуба, біля якого ще й досі школярі проводять свята.

1919 р.відкрито Зятковецьку семирічну трудову школу ім. І. Франка.

1923 р. - при школі в Зятківцях організовано комсомольську організацію. Її заснували Данило Іванович Новачок та Михайло Іщенко. Відразу ж після цього була організована піонерська організація.

У школі в ті роки навчалося близько 400 учнів. Їх навчали 14 учителів, серед них Г.Т.Танцюра. Працювали різні гуртки, зокрема й керамічний.

1938 р. - посаджено сад на площі 0,5 га.

1939 р.—відкрито 8-й клас.

1940 р.відкрито 9 клас. Семирічка стала середньою школою.

1941 р. - під час Великої Вітчизняної війни середню школу перетворено в казарму та конюшню. Працювала початкова школа. У 1942 році школа не працювала. За участь у партизанському русі в гестапівській катівні загинули учитель Василь Амосович Федик (учень Танцюри Г.Т.), а також учні: Михайло Кисленко, Іван Полиця, Ліда Юрчик, Іван Іщенко.У 1942 - 1943 р. р. 136 зятковецьких юнаків та дівчат забрано в німецьку неволю, багато з них не повернулося.

1944 р. - школа розпочала роботу. Згадує директор школи, відмінник народної освіти П.Г.Доценко: "Парт нема, зошитів нема, вікна побиті. Писали на паперових мішках чорнилом з бузини. В 50-х роках розпочали будівництво. Силами вчителів та учнів збудовано три шкільних приміщення, майстерня на 2 кімнати і кімната для збереження інструментів, електростанція. "

1957 р. - на мітингу на стіні школи було встановлено меморіальну дошку: "Тут в роки Великої Вітчизняної війни перебував підпільний комітет на чолі з В.А. Федиком". "Цей день запам"ятався надовго, - ділиться враженнями П.Г. Доценко. - Після мітингу жителі села дивилися фільм прямо на зовнішній стіні школи, який демонструвався у селі вперше. Задоволенню не було меж."

1964 р.школі присвоєно ім'я видатного фольклориста Гната Трохимовича Танцюри.

1987 р. - педагогічний колектив розпочав роботу над втіленням реформи школи. Вперше сіли за парти 18 шестирічок.

Певних позитивних змін у навчально-виховному процесі досягнуто в період з 1998 року (директор Іщенко Марія Іванівна). У 2002 році за сприяння Українського фонду соціальних інвестицій розпочата робота по будівництву нового приміщення закладу.

2007 р.введено в дію новий корпус школи.

У 2008 році з ініціативи випускників попередніх років відзначено 100-літній ювілей школи.