Новини

Школа сумує - загинув Вадим Пронін (Заєць)

Заєць Вадим Олександрович народився 20 вересня 1980 року в селі Зятківці Гайсинського району Вінницької області. Майже одразу після народження Вадима його сім'я переїхала жити на Львівщину, саме там хлопчина ходив до дитячого садка, а у 1987 році пішов у перший клас Городоцької середньої загальноосвітньої школи №4, де провчився 6,5  років. За сімейними обставинами (після смерті батька) Зайці повернулися у рідне село Зятківці, де Вадим продовжив навчання з ІІ півріччя 7 класу до закінчення школи.

За словами вчителів, хлопець старанно навчався при зразковій поведінці, був активістом шкільного життя, брав участь у шкільних та районних олімпіадах з природничих наук. Був спортсменом, грав у футбол, волейбол, теніс. Займав призові місця у районних змаганнях з легкої атлетики, особливо з бігу на довгі дистанції. Закінчив школу у 1997 році.

Потім Вадим Олександрович служив у армії. Після двох років служби повернувся додому і вступив до Рівненського вищого професійного училища ДСО при МВС України. Після навчання переїхав до Києва, де працював інспектором супроводу інкасацій.

В останні роки Вадим Олександрович Пронін (взяв прізвище вітчима-афганця) проживав в селі Зятківці та місті Гайсин разом із дружиною та сином. Чоловік не байдуже відносився до подій Майдану взимку, а тому ще у травні цього року пішов у військкомат і записався  добровольцем. Він не міг спокійно дивитися на те, що відбувається в країні, хотів захищати рідну землю.

Вже з 31 серпня 2014 року Пронін Вадим Олександрович  учасник антитерористичних дій в Україні. Два тижні проходив підготовку у місті Мукачево, що на Закарпатті. Вадим знаходився у спецвідділі (снайпери) та займав посаду зав. відділенням. 30 серпня він телефонував дружині: «На даний час весь наш підрозділ знаходиться у дорозі. Вже три дні  їдемо у невідомому напрямку, але точно знаємо, що на «Війну». 
 

4 листопада 2014 року поблизу Дебальцеве загинув Вадим Пронін. Молодший сержант був командиром відділення снайперів 128-ї гірсько-піхотної бригади, в/ч В4673 (Мукачеве).

Пам’ять про Вадима

житиме в серцях зятківчан вічно.

Вічна пам’ять герою! Герої не вмирають!

Слава героям!